%d0%b4%d0%be%d0%bf%d0%be%d0%bc%d0%be%d0%b6%d1%96%d1%82%d1%8c-%d0%b2%d1%80%d1%8f%d1%82%d1%83%d0%b2%d0%b0%d1%82%d0%b8-%d0%b4%d0%b8%d1%82%d0%b8%d0%bd%d1%83 Що таке Любар і з чим його “їдять”? | ЛЮБАР.ІНФО LYUBAR.INFO | Новини Любара

Що таке Любар і з чим його “їдять”?

Любар зі своїми загальними 12-ма тисячами населення – невелике містечко на південному заході Житомирської області. Загалом Любар не схожий на більшість міст Житомирської області і на це є ряд причин. Переважно, міста Житомирщини, включаючи обласний центр знаходяться у лісовій зоні – відоме усім змалку Житомирське Полісся. Але не Любар. Любар лежить набагато південніше, і хоча ліси у нас є – вони невеличкі і займають невелику територію району. Справжній ліс починається…за Романовом, у сторону Баранівки і Новограда-Волинського. Любарщина ж – лісостеп, тому у нас в основному поля. Недарма у свій час наш район належав і до Вінницької області, а частина сіл теперішньої Хмельниччини була включена до Любарського району.

В давнину Любар був набагато “крутіший” за статусом, ніж є зараз. Наше місто було попередником Болохова – древнього града, що в ті часи за населенням не поступався Києву. Болохівська земля мала своїх князів і включала в основному територію Любарщини і Старокостянтинівщини. Найбільшими містами були – столиця Болохів (Любар), Кобуд (Старокостянтинів), Деревич (с. Великі Деревичі Любарського району). Тема Болохівської землі досить мало досліджена. Відомо, що Болохів був зруйнований Данилом Галицьким, а решта містян повтікали хто куди і деякі з них заснували сучасне село Борушківці, що на Любарщині. На честь Болохова у Любарі є пам’ятний знак із граніту, де написано “Тут був центр літописного міста Болохів”.

У середині 19 століття у Любарі було близько 16 тис. населення. Для порівняння, в тогочасному Старокостянтинові – 16 тис., Житомирі – близько 25 тис., в Києві – близько 50 тис. Любар завжди існував як єдине ціле із двома центрами – Старим Містом (сучасний Старий Любар, частина Стрижівки + територія ресторану “Нива”, банку “Аваль”, магазинів) і Новим Містом (сучасний Новий Любар і його нова частина – Юрівка). Усі частини Любара були нерозривно поєднані. Навіть зараз деякі бабці із Стрижівки кажуть – “іду в місто”, що значить в центр. За радянської доби усі ці частини були поділені без кордонів і “шматки” тодішнього приватного сектору отримали статуси окремих сільських рад. Почались проблеми, бо із 16 тис. в Любарі стало офіційно 2 тисячі, тому що саме Любаром стали чомусь вважати тільки центральну вулицю і декілька прилеглих вуличок. І кому тільки таке збрело у голову? Чому проблеми? А хто буде звертати серйозну увагу на населений пункт із 2-ма тисячами людей за статистикою? Тому і район ділили у 60-ті роки, і Печанівку як єдину залізничну станцію до Романівського району забрали, і Стетківці з Молочками до Чуднівського віднесли. І навіть мобільні оператори з’явились в свій час у нас пізніше інших.

Що маємо тепер? В той час як сусідній Чуднів, (хай вибачать, але за виглядом нам сильно поступається), зі шкури ліз і всі навколишні сільські ради до себе поприєднував аби тільки статус міста отримати – і таки отримав! Ми, маючи все це історично, штучно роздробили і принизили себе, створивши проблеми собі і дітям і внукам. Що буде далі? Ви були колись у Грицеві і Острополі? Якщо ні – поїдьте. Це були колись районні центри, у яких цей статус забрали. Особливо яскравий приклад – Гриців. Там лишилось ПТУ, декілька кафе при дорозі і ставок посеред селища. Всі стараються виїхати. А колись там були такі магазини, куди їздили із Любара за технікою, бо в нас не було такого. До чого я це веду? Аналогії не бачите? Таке ж буде з нами через років 15, якщо заберуть статус районного центру. Інстанцій не буде, усі їхатимуть за довідками і по магазинах в інші міста. Буде важко торгівлі, занепаде підприємництво. Послуги будь-якого типу, в т.ч. охорони здоров’я будуть на низькому рівні або відсутні взагалі. Так і лізе в голову фраза із фільму: “Абідна, слюшяй”. Адже все це штучно розділено.

Робота у Любарі. В Любарі є декілка великих сільськогосподарських підприємств, на яких трудяться люди в основному з району, але ці підприємства в основному податок платять у Київ, тому наш район бідовий і офіційно дотаційний і дороги в нас розбиті і погані і все не так. Більшість населення займається так званим “свинним бізнесом” і їздить “в рейси”. Це коли взяв авто і прицеп, або “фурганет” – грузовий бус з рештовками і поїхав на Житомирщину, Тернопільщину, Хмельниччину – там купив свині і худобу дешевше, і приїхав в Любар на свинний базар здав оптовикам з Житомира дорожче. Заробляють в таких рейсах по-різному, і 1000 грн в день, і 2000 грн в день, і 5000 грн в день, і 500 грн в день, 200 грн в день – як хто і як коли. Іноді буває “в мінус”, коли потратив бензин, час і здоров’я, а продав і залишився в мінусі. Так от, за день заробляють іноді як середньостатистичний робочий в Україні за місяць. Не завжди, іноді, але все ж. Нічого не кажу – робота важка, в бруді, не завжди вигідна і здоров’я гробиться і не від доброго життя люди почали цим займатись. Був час на початку 2000-х років коли діти в школі казали: “А нашо мені вчитись, я буду в рейс їздити, в мене папа за день заробляє як твій за місяць”. І нема тут гріха таїти – що є те є. Ось тому в Любарі гроші є, і гроші досить великі. Порівняно із такими ж районними центрами – дуже великі. Через те в Любарі досить багато магазинів, кафе – і всього такого де ці “легкі” гроші можна потратити. Живе з цього промислу не тільки Любар, а й всі околиці – і навіть ГАЇ-шники Полонного і Новограда і Грицівського перехрестя (Шепетівський район). Саме тому Любар – м’ясна столиця.

По чому в Любарі квартири? Квартири за ціною в Любарі мало чим відрізняються від тих же у Житомирі. Все через те, що той, хто продає квартиру в Любарі, в основному має ціль за ці гроші купити квартиру в Житомирі чи Хмельницькому. Однокімнатна квартира в Любарі $17000-$25000, двокімнатна – $25000-$30000, трикімнатна – $30000-$35000, хоча можна і чотирикімнатну за $35000 знайти. Приватні будинки радянського часу побудови стартують від $25000 і вище і в загальному дорожчі, ніж квартири.

Ціни в Любарі. Ціни на продукти в магазинах в основному дорожчі, ніж у сусідніх районних центрах. Наприклад, в сусідньому Чуднові ціни на продукти в магазинах в середньому на 30-70 копійок дешевші, ніж в Любарі. Через “свинний промисел” у Любарі багато вільних готівкових грошей, через те все і дорожче. Тільки бензинових заправок у Любарі – п’ять і на виїзді на Бердичів будується шоста. Газових – три. Автомобілів в Любарському районі зареєстровано втричі більше, ніж у сусідніх Романівському та Чуднівському разом узятих. Ось такий він – Любар сьогодні, ніколи він не був сільськогосподарським, як скрізь стараються нав’язати, район – так, Любар – ні. Любар завжди був торгівельно-ремісничим.

Люди в Любарі. Хоч дехто скаржиться, що люди в Любарі дуже противні і зависливі – не знаю. Залежить від конкретної людини. Якщо порівняти із Західною Україною, то так. В Любарі тоді загалом агресивніші, зависливіші, корисливі. Якщо ж, наприклад, з Житомиром – навряд. В Любарі панує культ грошей – хто багатший, той і крутіший, хоч і не завжди і не для всіх, але в основному так. Культурної сфери для молоді немає. Багато молоді ходить в спортзал, але так само багато п’є і пропиває важко зароблене в кафешках. У нас все як в загальному в Україні, але з вищеописаними своїми особливостями.

Новини RedTram

Loading...
Актуальні вакансії роботи в Польщі
%d0%ba%d0%b0%d0%bf%d1%80%d0%b8%d0%b7-%d0%bb%d1%8e%d0%b1%d0%b0%d1%80
%d0%ba%d1%96%d0%bd%d0%b4%d1%80%d0%b0%d1%81%d1%8c-%d0%bf%d1%80%d0%b0%d0%b2%d0%be%d0%b2%d0%b0-%d0%b4%d0%be%d0%bf%d0%be%d0%bc%d0%be%d0%b3%d0%b0
%d0%bc%d0%b0%d0%b3%d0%b0%d0%b7%d0%b8%d0%bd-%d1%81%d0%b0%d0%bd%d1%82%d0%b5%d1%85%d0%bd%d1%96%d0%ba%d0%b8-%d0%bb%d1%8e%d0%b1%d0%b0%d1%80
%d0%b1%d0%bb%d0%b0%d0%b3%d0%be%d0%b4%d1%96%d0%b9%d0%bd%d1%96%d1%81%d1%82%d1%8c-%d0%bb%d1%8e%d0%b1%d0%b0%d1%80
%d0%b1%d0%b5%d0%b7%d0%be%d0%bf%d0%bb%d0%b0%d1%82%d0%bd%d0%b0-%d0%bf%d1%80%d0%b0%d0%b2%d0%be%d0%b2%d0%b0-%d0%b4%d0%be%d0%bf%d0%be%d0%bc%d0%be%d0%b3%d0%b0-%d0%bb%d1%8e%d0%b1%d0%b0%d1%80

Інші новини Любара

%d0%bd%d0%b0%d0%bf%d0%b8%d1%81%d0%b0%d1%82%d0%b8-%d0%bd%d0%b0-%d0%bb%d1%8e%d0%b1%d0%b0%d1%80-%d1%96%d0%bd%d1%84%d0%be
%d1%80%d0%be%d0%b1%d0%be%d1%82%d0%b0-%d0%b2-%d1%80%d0%b5%d0%b4%d0%b0%d0%ba%d1%86%d1%96%d1%97

Приєднайся в Однокласниках!

Підпишись!

Друзі сайту:

Стара Синява
%d0%ba%d0%bd%d0%be%d0%bf%d0%ba%d0%b0-%d0%bf%d1%96%d0%b4%d1%81%d0%bb%d1%83%d1%85%d0%b0%d0%bd%d0%be-%d0%bb%d1%8e%d0%b1%d0%b0%d1%80
%d1%82%d0%b8%d0%bf%d0%be%d0%b2%d0%b8%d0%b9-%d0%bb%d1%8e%d0%b1%d0%b0%d1%80